Фільм про Андрея Шептицького» увійшов у трійку найкращих документальних фільмів на конкурсі «Телетріумф-2010»
У трійку найкращих увійшов документальний фільм «Спадщина Андрея Шептицького» у номінації телевізійний документальний фільм. Кінострічку присвячено 20-й річниці виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля. Про це повідомляє офіційний портал Львівської міської ради.
Метою стрічки є показати велич діл Митрополита, його невтомну та жертовну працю для добра свого народу. Автори фільму намагались показати ту місію, яку виконав Андрей Шептицький у житті українців не лише на Галичині. Фільм створено рекламно-продюсерським центром «Стар-ТВ» спільно з Львівською Архиєпархією Української Греко-Католицької Церкви.
Напередодні прем’єрного показу документального фільму «Спадщина Андрея Шептицького» (яка відбулась 30 липня у м. Львові) Львівська міська рада ухвалила розпорядження, згідно з яким від 29 липня 2010 року до 2011 року у Львові відзначатимуть Рік Митрополита Андрея Шептицького.
Цього року на здобуття премії надійшло 300 заявок: 201 заявка від загальнонаціональних каналів, 43 заявки від регіональних та місцевих каналів та 56 заявок від студій з виробництва фільмів та програм.
«Телетріумф» – перша українська премія в галузі телебачення, яка щороку відзначає найкращих у сфері телебачення. Цьогорічна премія має найбільшу за всю історію конкурсу кількість номінацій – 47 . Володіти статуеткою Телетріумфу – це визнання професіоналізму та багаторічної праці у сфері телебачення.
Довідка РІСУ:
Митрополит Андрей Шептицький (1901-1944). Упрoдовж 44-років очолював УГКЦ й українське галицьке суспільство в період двох Світових воєн, пережив сім режимів: австрійський, російський, український, польський, радянський, нацистський і знову радянський.
Народився 22 липня 1865 року в селі Прилбичі на Львівщині. Походив зі стародавнього знатного українського роду, який у XIX столітті зазнав полонізації, члени родини стали римо-католиками. Незважаючи на сильну опозицію з боку батька, він вирішує повернутися до свого коріння і стати ченцем Василіянського чину, щоб служити "селянській", як її називали в той час, Греко-Католицькій Церкві.
У віці 36 років Андрей Шептицький, обдарований надзвичайними духовними харизмами, стає Главою Греко-Католицької Церкви. Він невтомно трудиться, щоб примирити різні етнічні групи, і залишає по собі багату спадщину творів на тему суспільних проблем і духовности. Розробляє нові методи служіння. Засновує чин Редемптористів українського обряду та монастирі Студійського Уставу в Україні та інші релігійні згромадження. Він стає фундатором лічниці, Національного музею, Богословської Академії, надає грошову допомогу різним релігійним, культурним та освітнім установам.
Митрополит Андрей був покровителем митців, студентів, в тому числі і багатьох православних християн, а також піонером в екуменізмі. Він опанував єврейську мову настільки добре, що міг спілкуватися з євреями. Під час його душпастирських візитів у міста єврейські громади зустрічали його з Торою. За роки нацистської окупації він переховував у своїх палатах сотні євреїв. У цей період митрополит пише пастирського листа "Не убий", який став сміливим протестом проти звірства нацистів.
Митрополит Андрей помер 1 листопада 1944 року. Зараз успішно триває процес його беатифікації.
